Форум Микола Сова

Теми для публікацій та розмов


Гумор
23 вересня 2013 Микола Сова

МОЯ УКРАЇНА
24 липня 2013 Микола Сова

Корисні поради
18 липня 2013 Микола Сова

Хоббі
26 березня 2013 Микола Сова

КОТИ і МИ
1 березня 2013 Микола Сова

Дивитись всі теми

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

«Чрезмерная работа в огороде вредит здоровью»

«Весна снова пришла в красоте многоликой,
Всё цветёт, вся земля превращается в сад!
С наступающим днём – Днём Победы великой
Всех коллег-ветеранов поздравить я рад!»
Уважаемая редакция!
Я пенсионер, мне 76 лет. Инженер-тех-
нолог по образованию, садовод-огоро-
дник-любитель, проработал на заводе – 
27 лет, преподавал в колледже – 26 лет, а 
последние 5 лет – на пенсии.
Когда раздавали участки земли, мы с 
женой приобрели желанные 6 соток, по-
садили картошку и, естественно, начали 
бороться с колорадским жуком. После 
нескольких лет безуспешной борьбы у 
меня родилась идея – написать балладу 
о колорадском жуке. А вдохновила меня 
на этот подвиг «Баллада о любви» Влади-
мира Высоцкого: я предположил, что во 
время вселенского потопа жук спасся в 
ковчеге Ноя. 
«Когда вода всемирного потопа
Вернулась вновь в границы берегов…»
В. Высоцкий «Баллада о любви»
Ковчег готов – уже умолк топорный стук.
Ной принимал на борт вселенских тварей,
Входили чинно, благородно – все по паре,
С подругой влез и колорадский жук.
Вчера Ной был хорош, а плотники – «удоску»…
Ной взгляд хмельной остановил на нём
И, смутно различив хитин в полоску,
Сказал: «Свой брат – моряк, его – берём!»
Потоп закончился. Вода сошла навеки…
Жука Ной трезвым взглядом оглядел:
«Полоска-то на нём продольна, как у зека – 
вредителя в ковчеге я пригрел».
Жук поселился в штате Колорадо,
Питался скромно очень – ел паслён.
Спасённое, однако, Ноем чадо
Питало планы, что Наполеон:
«Европа как-то Новый свет открыла,
Теперь Я завоюю Старый свет!
Вступление
Часть 1. Борьба
Жизнь – сплошная борьба. Нас так с детства 
учили.
Счастье видел в борьбе бородатый Карл Маркс.
С четырёх всех сторон нас враги обложили, 
И над миром над всем – бог войны – грозный 
Марс!
Левый, правый уклон, с ними всякие – измы:
Кто не с нами, тот против, тот наш ярый враг!
Утверждали в борьбе мы ростки коммунизма,
И боролись то с пьянством, то против стиляг…
Не зря же моя память сохранила – 
Ковчег, бескрайний океан, рассвет…
Теперь в Европу срочно ехать надо,
Я до сих пор всё ел какой-то вздор!
Куда вкусней паслёна в Колорадо 
Картофель, баклажаны, помидор!»
И, соблазнив посулами подругу,
Он в трюм морского лайнера залез
И пока плыл, с едою было туго,
Но стойко выдержал и голод этот бес…
Европа показалась слишком малой,
Штат Колорадо был, пожалуй, подлинней…
За три десятка лет он до Урала
Сумел завоевать пространство в ней!
Он жрёт картофель, помидоры, баклажаны,
Личинка может слопать лист в один присест,
И для него любой паслён желанный,
Его же, подлеца, никто не ест!
Напрасно человек придумывает яды – 
«Арриво», «Децис», «Кара-тэ», «Анометрин» –
Едим мы только то, что как награду
Для нас оставит Колорада господин!
...
Уже прошло больше трёх лет, как я вступил в 
Клуб Органического Земледелия, выписываю 
газету «к Земле с любовью!», посещаю 
семинары и внедряю эту технологию на своём 
участке – не перекапываю почву, не применяю 
мин. удобрений и навоза, а только компост, 
сделал стационарные грядки. Почва стала 
рыхлой, появляются дождевые черви. Пока, 
правда, особыми урожаями не могу похвас-
таться, но колорадский жук – не такая уж про-
блема: применяю «Актофит» – одной обработ-
ки обычно хватает.
 Провёл профориентационную работу с 
бывшими коллегами из колледжа. Привожу её 
тезисное изложение.
Принцыпы органического 
земледелия
Дали нам по 6 соток земли – неугодий,
Мы вступили в борьбу с колорадским жуком,
С сорняком, с фитофторой, с сухою погодой,
Мы лопату ручным заменили плужком…

Оказалось: не надо с природой бороться – 
Лучше ей подсобить, помогать, угождать!
Вам природа воздаст и добром к вам вернётся 
– 
Урожай вам высокий готова отдать!
И не надо пахать, уподобясь лошадке,
Потаскаешь плужок – колом станет спина…
А возьмёшь плоскорез, и танцуешь на грядке,
И не так устаешь, хоть трудись дотемна…
Часть 2. Основы органического земледелия
В основе органического земледелия лежат 4 
важнейших принципа мирного сосуществова-
ния земледельца с землёй. 
Принцип 1. Безотвальная обработка, 
сидераты.
Принцип важнейший – «панша шила» – 
Лопату, тяпку, плужок долой!
Для рыхления нужны только вилы,
Не нарушающие гумуса слой!
Отправь в отставку плуг и лопату – 
Их плоскорез заменит один!
Убрал урожай – сей сидераты:
Овёс, фацелию, горчицу, люпин!
Принцип 2. Мульчирование.
Голая земля, как пустыня Сахара, – 
Разве нормален вид такой?
Землю от холода, солнечного жара
Заботливо мульчей сверху укрой!
Примечание: мульча – от итальянского «прелая 
солома» – листья, трава, опилки и пр. органика.
Принцип 3. Меньше труда.
Из дневника ленивого огородника: «Чрезмер-
ная работа в огороде вредит здоровью».
Долой окучивание и прополку – 
Труд сизифов, да мало в нём толку!
Труд непосильный вредит здоровью – 
Выпрямись, земледелец, будь горд!
Спину не гни – это условие – 
А с плоскорезом не вырастет горб!
Принцип 4. Долой пестициды и мин. 
удобрения!
Мин. удобрения и пестициды – 
Из земледелия вон! Долой!
Только органика имеет виды :
Мульча, компосты, их хватит с лихвой!
Шаройко В.А.
член Клуба ОЗ, г. Шостка
Сумская обл.
«
http://content.foto.... width='484' height='600' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-image: initial; '>

18 липня 2013

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

 



 



ДУХ УРТАЗ - 8,5 ТИС. РОКІВ:

Без світла і кольору все загине. У природі є всі кольори веселки і сотні відтінків. Листя на деревах і трава зе­леного кольору, енергія його гармо­нійно сполучається з блакиттю неба. Ці два кольори не відштовхують один одного, а навпаки, притягуються, що має величезне значення для Землі, для її нормального руху за своєю орбі­тою. Кожен сорт трави, дерев, кущів з'єднаний енергетично із зірками, тоб­то з небесними тілами. Знайте, що всі небесні тіла з'єднані між собою енер­гіями. Одне без одного вони не мо­жуть існувати. Вони також піклують­ся одне про одного, сумують і радіють, як ми - про своїх близьких і рідних людей. І якщо якесь небесне тіло хво­ріє, то інші тіла, пов'язані з ним енер­гіями, теж починають хворіти, суму­вати і роблять все, щоб врятувати хво­рого.

У Бога немає нічого безглуздого, все має розум, розсуд і має своє конкретне призначення. Вночі на небі світяться зірки, на багатьох із них є живі істоти. Деякі з цих істот ставляться негативно до нас, людей. Але людині боятися нема чого, бо ти захищений вже тому, що ти - син (дочка) Бога. Маю на увазі людину, що творить за образом і подо­бою Божою, а не бездумного біоробота, що заробляє гроші, цим самим знищує все живе навколо.

Зелений колір - колір життя. Якщо зелене переходить в інший колір, на­приклад, у коричневий, значить, ця рослина відпрацювала свою місію і пе­реходить в інший стан у вигляді до­брива для землі. Хочу відзначити - не сміття, яке треба прибрати і знешкоди­ти, а саме в необхідне добриво.

Воістину великий Бог у творенні своєму! Чому ми бачимо Сонце коли червоного кольору, коли жовтувате з різними тонами і відтінками? Тому що в різний час ми буваємо різними. Вран­ці одні енергії в нас переважають, вве­чері - інші. Сонце реагує на наші енер­гії, і змінюється його колір, тому що Сонце відображає наш внутрішній стан, те, що ми з себе випромінюємо. На Сонці бувають плями - це від лю­дей у певні життєві періоди виходить така енергія. Кажуть, що Сонце стало небезпечним, може бути рак шкіри і т.д. Але Сонце саме не може бути пога­ним чи добрим. Воно саме, як небесне тіло, не може змінитися, і тільки енер­гії людей можуть зробити Сонце небез­печним або, навпаки, м'яким і добрим. Якщо від людей піде енергія Любові, то і Сонце буде випромінювати енер­гію Любові.

Всі рослини на Землі, всі тварини, птахи і риби, що живуть у воді, живуть у спокої і гармонії, і в космос вони ви­пускають теплу енергію любові. І тіль­ки людина, від якої залежить усе живе, не завжди живе в спокої і гармонії. Кві­ти - це земні сонечка. Вони світять Сонцю, дарують йому свою красу, ра­дість, свою пісню, то є любов. Вони зна­ють своє призначення, шанують свою красу і гідно приймають, коли ними захоплюються люди. Вони заряджа­ються цією енергією любові, наповню­ються нею, а потім, з'єднуючись свої­ми променями з променями Сонця, від­дають йому цю любов. Таким чином, Сонце отримує додатково любов лю­дей через квіти. Який мудрий був Тво­рець, передбачивши брак любові лю­дей у певні часи. Адже Сонце не пови­нно гаснути, воно повинно світити і віддавати своє тепло Землі в потрібній кількості.

Ніколи не зривайте квіти і не купуй­те в магазинах зрізані. Адже ви купує­те мерців. Якби ви знали, який біль і страждання ви приносите в дім, одним словом, смерть, ви б ніколи не купува­ли і не брали зрізані квіти. Купуйте квіти в горщиках, живі.

Від автора: «Якось я приїхав до міс­та і спеціально зайшов у квітковий ма­газин. Задав квітам питання, як вони себе відчувають - почув стогін і плач. Вони заговорили так: «Ми просили не вбивати нас, ми так хотіли жити і сві­тити Сонцю. Ми кричали, ми плакали, але вони вбили нас».



 



 

20 листопада 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

От ситцевой до коронной

Один год — ситцевая свадьба. Значит, жизнь молодоженов вошла в будни, и они дарят друг другу ситцевые платочки.
Пять лет — деревянная свадьба. Дарят подарки из дерева.
Шесть с половиной лет — цинковая свадь-. ба. Напоминание о том, что на брак, как и на оцинкованную посуду, время от времени нужно наводить глянец.
Семь лет — медная свадьба. Супруги в залог будущего счастья обмениваются медными монетами.
Восемь лет — жестяная свадьба. Дарятся блестящие домашние предметы.
Десять лет — День роз. В этот день в гости приглашаются шаферы и подружки и все танцу¬ют с красными розами. На виновниках торжества — наряды розового цвета.
Двенадцать с половиной лет — никелевая свадьба. Она как бы предупреждает — не забы¬вайте поддерживать блеск своего брака.
Пятнадцать лет — стеклянная свадьба. Да¬рят стеклянные предметы в знак того, что отно¬шения между супругами должны быть чистыми, как стекло.
Двадцать лет — фарфоровая свадьба. В этот день стол сервируется новым фарфоровым сервизом в знак того, что от старого не осталось и следа.
Двадцать пять лет —-серебряная свадьба.

На нее собирается вся ро¬дня. И в этот день рядом с золотым обручальным коль¬цом надевается серебряное.
Тридцать лет — жем¬чужная свадьба. Напоминает о том, что 30 лет, прожитые вместе, нанизываются, как жемчуг в ожерелье, которое муж, по старинному обычаю, дарит жене.
Тридцать пять лет — льняная свадьба. В этот день дарятся льняные скатерти и покрывала.
Сорок лет — рубиновая свадьба. В золотое обручаль¬ное кольцо вставляют камень любви и огня — рубин.
Пятьдесят лет — золо¬тая свадьба. В этот день ста¬рые обручальные кольца заменяют новыми, по¬тому что за пятьдесят лет пальцы у супругов изменились, и золото в кольцах стерлось и потускнело. Обычно в празднике участвуют дети, внуки, правнуки, друзья, сослуживцы...
Шестьдесят лет — бриллиантовая судьба. Эта свадьба означает, что уже ничто не может расторгнуть столь долгий брак.
Семьдесят лет — благодатная свадьба. Эта свадьба означает благодать, ниспосланную суп¬ругам.
Семьдесят пять лет — коронная свадьба. Это свадьба любви и верности, дружбы и взаи--мопонимания. Хвала тем, кто сумел донести до нее огонь своей любви!

24 вересня 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

 

Де брати життєву енергію?


Подпись:
Останнім часом я помітила, що ніби нічого й не робила, а відчу­ваю надмірну втому. Увечері від­чуваю себе, наче вичавлений лимон. А в мене підростає маленька дитин­ка, тож енергії потрібно дуже багато. Почала боротися з цією недугою. Для себе встановила 5 життєвих правил. Дотримуючись їх, змогла повернути собі життєві сили.

Отже, правило перше. Не слід забувати про сніданок. Ніякої кави. Поснідати краще йогуртом, сиром, вівсяною кашею з ягодами.

Правило друге. Треба частіше пити: воду, компот, сік. Я готую собі такий енергетичний коктейль: півба-нана розминаю, додаю 150 мл апель­синового соку, 2 ст. ложки лимонного соку і 1 ст. ложку будь-якого сиропу.

Правило третє. Дуже важливо вчас -но лягти спати. Вдень я обов'язково лягаю хоча б хвилин на 20. Часу втра­чається небагато, а от запас енергії відчутний. Спати потрібно не менш ніж 8 годин на добу.

Правило четверте. Спілкування з природою необхідне. Якщо є мож­ливість, погуляйте в полі, біля річки, в лісі. Погодуйте голубів. Навчіться дивуватися крапельці дощу, голубій хмаринці, шурхоту листя. Обніміть дерево, попросіть у нього життєвих сил і, повірте, відчуєте приплив енер­гії. Не забудьте подякувати йому за це.

І останнє, п'яте, правило. Вмикайте вашу улюблену музику. Танцюйте, стрибайте. Це не лише поліпшить ваш настрій, а й наповнить організм киснем, покращить кровообіг.

А ще я готую таку тонізуючу суміш: 150 мл свіжого соку алое, 250 г меду, 350 г кагору — і приймаю її по 1 ст. ложці тричі на день до їди.

Взагалі ж я зробила такий висно­вок: песимісти набагато частіше втомлюються, втрачають життєві сили. Тому потрібно радіти життю. Скажіть «ні!» всьому тому, що вас засмучує, впустіть радість у своє серце. Пам'ятайте, що з будь-якої ситуації завжди можна знайти вихід. Погляньте на свої проблеми іншими очима — і все у вас вийде. Весела людина — щаслива людина! Частіше згадуйте приємні миті свого життя і неодмінно робіть людям добро. Це принесе стільки втіхи! Адже ті позитивні емоції, що їх відчувати­муть люди, яким ви зробили добро, заряджатимуть вас енергією, силою.


 


Постійно говоріть, що ви щасливі, радісні — цим ви будете притягувати щастя, й воно обов'язково вам усміх­неться. Намагайтеся якомога час­тіше всміхатися. Адже всім відомо, що сміх подовжує життя. Обхопіть себе руками міцно-міцно й скажіть: «Я хороша (хороший)», «У мене все вийде!»... Таку вправу краще викону­вати перед дзеркалом. Не дозволяйте поганому настрою вас виснажувати. Заряджайте себе оптимізмом. Щастя вам та життєвих сил!

 



 


 

13 вересня 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

ХАРЧУВАННЯ ЯК ЕНЕРГІЯ


Кланяитесь усім продуктам та дя¬куйте їм за те, що вони вас жив¬лять, люблять вас. А якщо б не люби¬ли, вони були б отруйними. А хлібу -особливий, низький уклін. І в цьому мудрість велика, в цьому життя вічне і щасливе, а не голодне і худе. Зараз ви хліб, та й інші продукти за гроші ку¬пуєте. Це дуже погано, бо продукти, куплені за гроші - це не що інше, як обман, дірка від бублика (у вас так полюбляють говорити). Адже тверда їжа має тонкі невидимі енергії, саме вони і живлять ор¬ганізм. А енергії продажних продуктів завжди недобросо¬вісні. Вони вирощені на про¬даж, і перша думка у про¬давця корислива. Тому й енергії ці продажні, ко¬рисливі, з самого почат¬ку вони тебе не лю¬блять. Звичайно, люди¬на отримує вітаміни і бу¬ває сита, але щасливою по-справжньому така людина не буде ніколи, бо в ній живе енергія ко¬ристі, кривди, лицемірства. Вона руйнує людину, вона її гнітить, робить неспокійною. Але люди¬на не усвідомлює цього, так і живе.
А якщо їсти посаджене влас¬ними руками, то навіть у найгір-кіший час твого життя ти будеш отримувати допомогу і підтрим¬ку, участь і турботу про тебе, од¬ним словом - Любов. І тоді у багато ра¬зів буває легше перенести знегоди. По¬вірте, як важливо їсти (приймати) чис¬ті помисли, то є Любов, а не те, що тебе обманює, зневажає, ненавидить, тобто куплене за гроші. Коли ви їсте в місцях громадського харчування (кафе, ресто¬ранах), ви можете вжити «отруту» або перекручене розуміння життя, холод і бруд чужих нещасних сердець тих лю¬дей, які готували цю їжу. Повсякден¬на, одноманітна праця, часто остогид-на і низькооплачувана, найчастіше ви¬кликає роздратування в таких людях, тому й їжа, приготована ними, містить їх біль, страждання, злість.
Пшениця - бере енергію сонця та землі і перетворює її в енергію, схожу на енергію людини. Якщо пшениця не клонована, вона володіє незвичайною силою. Невеликою кількістю вона може наситити організм всіма вітамі¬нами, необхідними для повноцінної життєдіяльності людини. Пшениця збільшує швидкість думки, робить ор¬ганізм витривалим. Це їжа першовито-ків. її просто замочували у воді і так їли. Зараз із пшениці печуть хліб. По¬ступово ви навчитеся вирощувати пшеницю, і хліб ваш буде найзнамени-тішим, головним чином тому, що ви¬рощувати пшеницю і пекти хліб ви бу¬дете не на продаж, щоб виручити гро¬ші, тим самим принижуючи й обража¬ючи хліб, адже він, як енергія, має чис¬ті помисли, а саме як друга, довіряючи йому своє життя в повній мірі.
Жито - володіє тими ж енергіями, що й пшениця, тільки більш сильни¬ми, цілеспрямованими, конкретними. Це їжа першовитоків, яка збільшує швидкість думки. Перед тим, як ночу¬вати в садах або в гаях, або в лісі, бажа¬но з'їсти хліб і запити водою з чистого джерела. Хліб повинен бути вироще¬ний вами і випечений вдома. Те, що ви купуєте в магазині, називати хлібом у повній мірі не можна. Такий хліб жи¬вить тільки фізичне тіло, тонкі тіла го¬лодують.
Гриби - це розбризкані думки Твор¬ця. В грибах міститься інформація, пов'язана з життям Всесвіту. Вони во¬лодіють потужною енергією як їжа. Дуже добре засвоюються організмом, наповнюють його практично всіма ко¬рисними речовинами, збільшують швидкість думки, роблять організм витривалішим, захищеним від хвороб, покращують пам'ять. Сама енергія гриба повертає людину до думки, що вона є людина, до самої суті цього сло¬ва та її відповідальності перед навко¬лишнім світом. Це їжа людей першо¬витоків. Отруйні гриби з'явилися піз¬ніше. Це чорні думки і злі побажання людей. Коли люди почали деграду¬вати, їх негативна, агресивна енер¬гія стала йти в землю, і деякі види грибів притягли цю енергію до себе. З'явилися отруйні гриби. Чим більша енергія зла, тим гриби небезпечніші. Коли Зем¬ля очиститься від зла, не буде отруйних грибів.
Картопля - має енергію слабку, неврівноважену, невпевнену, енергію сум¬нівів. Організм робиться млявим, лінивим, кислим. Тверду енергію картоплі назива¬ють крохмалем, який в організмі лужно-кислотній обробці не під¬дається, з організму виводиться погано, різко знижує швидкість думки, блокує імунну систему. Картопля із жодними продукта¬ми не поєднується. Якщо її їсти, то окремо, бажано варити в мун¬дирі. У шкірці і відразу під нею знаходиться речовина, яка допо¬магає розщеплювати крохмаль. На Русі ніколи не було картоплі, її завезли «темні» і культивува¬ли насильно. Поступово вони вивели і позначили її в думках людей як голо¬вний овоч, чим дуже сильно нашкоди¬ли людському організму. Сьогодні це найголовніший овочевий продукт на столі, вважається другим хлібом, а ко¬рисні овочі перевели до розряду друго¬рядних. Картоплю можна їсти моло¬дою, протягом двох місяців, потім вона стає отрутою. Замінюйте картоплю рі¬пою. Не випадково ріпу намагаються повністю витіснити з продуктів харчу¬вання.
Ріпа - володіє чистотою думки в енергетичному сенсі, тобто володіє найчистішою Божественною енергією, цілеспрямованою на допомогу людині першовитоків. Ріпа - це наземне сонце, вона навіть колір має жовтий. У ріпі є все, що є в інших овочах, то є всі віта¬міни, тому ваш організм вам буде дуже вдячний.

7 вересня 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

            НОВА   ХАТА

Як закладають хату, то не можна упоперек дерево класти, щоб не померти. Коли закладали фундамент хати, то клали на покуття гроші, щоб велися в хаті завжди. Будуючи хату, не можна бити по сволоку довбнею чи сокирою, щоб голови в жильців у ній не боліли. Коли, будуючи хату, зводять дах, то перев’язують рушниками сволоки – щоб хата була багата. Після закінчення будівництва хати обов’язково роблять вінок (або букет) із квітів і ставлять на хаті. Якщо людина заходить в новозбудовану хату перший раз, то обов’язково треба щось принести; кладуть на стіл хліб, гроші (хоч копійку), аби в цій хаті велися гроші і до грошей усе. Не можна залишати хату на ніч не метену, бо вночі по хаті ходять янголи. Не свищи в хаті, бо когось “висвищеш“ (вибуде з рідної домівки). Якщо в хаті посуд, сволок, скриня, двері лопаються, то це прикмета на те, що буде мрець у родині. Не можна виносити сміття з хати, коли зайшло сонце (бо кусатимуть собаки, бо хата згорить, бо настануть злидні, бо хазяїна “винесеш “ – помре). Не можна, зайшовши в хату, стояти, якщо в хаті дівчина, а треба сісти, щоб старости сідали. Не обмітай кругом себе, бо не вийдеш заміж (не оженишся). Не треба замітати хату від столу до порогу, а треба – від порога до столу, бо не заходитимуть старости. Не треба вимітати з-під ніг, бо танцювати не вмітимеш. Хто виносить сміття з хати, того не будуть брати у куми (про походження цього повір`я читайте нижче). Як є дівка в хаті, то хату годиться замітати від порога під піч; а по заході сонця зовсім не годиться мести. По селах Полтавської, Харківської, Черкаської та ін. областей ще й сьогодні не забули люди давню добру традицію - будувати житло, клуню чи комору гуртом, толокою. Це напрочуд колективістський, глибоко гуманний звичай. Адже люди йшли працювати гуртом, як правило, до небагатих, котрі потребували допомоги ( в Росії, до речі, цей звичай так і називався - 'помочь'). Просили на толоку також сусідів та родичів. Оскільки в селі чи не кожен один одному то брат, то сват, то кум, тому й сходилися мало не всі його жителі. Починали рано. Робота йшла швидко і весело. За день 'виливали' стіни хати: між дошки клали солому, заливали її розколоченою глиною і добре втоптували. І було то справжнісіньке свято спілкування, людської приязні та щирості. Пісні, жарти, приказки так і сипалися. А надто, коли сідали до вечері, яка була винагородою за совісну працю. Подавали гарячий куліш, галушки та по чарці горілки. Заможні хазяї готували борщ з курятиною чи гусятиною, вареники із сиром та сметаною, млинці із салом. Що вже в кого було. Але, кажуть, не було випадку, щоб обійшлася десь толока без горілки. Того собі не міг дозволити хазяїн ні заможний, ні бідний. Всі хати крили соломою. Якщо солома не стара, дах не протікав. Такі покрівлі краще захищають від холоду і сонячних променів, ніж вкриті дошками, черепицею або залізом. Хату будували на дві половини: в одній жили, готували їсти, друга – світлиця. Долівка була земляна. Система опалення була доброю взимку, тепло і затишно було в українській хаті. Але влітку, коли доводилося топити піч щодня для приготування їжі, в хаті стояла страшна жара. Але, незважаючи на такі умови побуту, українські хати були завжди чепурні. В усі часи селяни неодмінно намагалися побілити хату до кожного великого свята. Білий колір завжди символізував світло, чистоту і родючість. Перш ніж запросити на новосілля (входини) гостей, господар дому повинен був сам поселитися в ньому згідно із звичаєм, пустити поперед себе ночувати кота чи собаку – жертву духам дерев чи каменю, з яких зроблена хата. Слід було освятити її свяченою водою і страсною свічкою, першим занести стіл із хлібом-сіллю – на сите, багате життя та ікони


4 травня 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

  ГОРЩИК

 

 

 


 

 

 

 


горщик - символ не лише україн ського, а й усього слов'янського гончарного мистецтва. Горщик був основним видом посуду, він виступає своєрідним уособленням гончарства. Слово «горщик», як і його синонім «горнець», походить від назви гончар ної печі - «горно». З нього, як з абетки на літеру «а», розпочинається гончар не ремесло. Вважається, що той, хто зумів його викрутити - опанував осно ви ремесла.

Форма традиційного україн ського горщика - зручна, удо сконалена багатьма поколін нями гончарів. Він ідеально пристосований до всіх практич них вимог, домашнього господа-руваня. Висота класичного горщика дорівнює його ширині в найширшо-му місці (він вписується в квадрат чи коло). Обтиннісь форми сприяє максимальному прогріванню всього об'єму у вогні. Через це і звужено ниж ню частину горщика, за яку його бе руть рогачем, щоб поставити в піч. Діаметр отвору в ньому зумовлений практичною доцільністю. Він якраз такий, щоб туди було зручно насипа ти крупи, картоплі, грибів та багато іншого і щоб його легко було вимити всередині рукою. Але не більший, бо страва швидко стає холодною. А якщо його добре замотати в тканину, то він довго триматиме страву теплою. По кришку, якою накривали горщик, коли готували страву, потім знімали, перевертали й використовували як миску.

Що ж правило за взірець такої до сконалої форми? Дехто вважає, що форма горщика походить від форми деяких частин тіла людини. Найшир-ше місце зветься пузцем, над ним -плечики, на які закріплюються одна або дві ручки, верхня частина - то шийка, або горло, нижню частину на зивають боками.

Художній зміст горщика пов'я заний із найдавнішою ідеологією, яка вкладалась у його головну функцію: термічна обробка продуктів, приготу вання їжі на вогні, тобто, у сакраль ному розумінні, перетворення «сиро го» у «варене». Мабуть, саме цей факт зумовив те, що горщик найбільше опоетизований у народних віруван нях, наділений таємничою магічною силою. Ю.Є. Спаська про горщик пи сала: «.. .глиняний посуд разом із піч чю (вогнем) та стравою (хлібом, ка шею, сиром, медом, маком) відігра вав певну роль у всіх ритуалах,

пов язаних з                     усім життям

людини: горщик із кашею бабі від по роділлі; горщик із кашею розбивають на хрестинах, черепки викидають у город, щоб гарбузи родили; горщик із кашею на Наума, коли дитину почи нають вчити; розбивають горщик із кашею, коли дитина хворіє або пога но росте; розбивають горщик із ка шею на порозі клуні, коли хто вмре -щоб довго не журитися; нові горщики купують на кутю та узвар щороку; окремі горщики роблять на чаруван ня; посні горщики (на кутю, напере додні Хрещення та на Головосік)...»

Чарівними властивостями наділені горщики у народних казках та опові даннях.

Вони відрізняються розмірами і, відповідно, своїм призначенням. Так, горщик місткістю до одного літра має назву горнятко, на півтора літра - пів-торашник, трохи більший - кашник.

Трилітровий - то вже варільник, у ньому варили борщ. Найбільший гор щик називається снозиком. У ньому готують страви на велику кількість гостей, він навіть не вміщається в піч, тому його ставлять на багаття. Тільки слов'яни могли так їх назвати, весели ми були наші предки.

Горщик годував родину, тому з: давніх часів наші пращури шанували його як символ достатку. Одразу піс ля закінчення жнив у «священному» горщику готували ритуальну кашу з перших плодів природи, приказуючи: «Хазяїну - волошок, а нам - каші гор щок», - тобто висловлювалося споді вання, що горщик буде завжди повен. Шанували і горщик, як символ злаго ди в родині: «Сімейний горщик весе ліше кипить».

А по секрету сказати, дорогий читачу, страви з горщика - це

І

щось неперевершене, чи не тому в елітних ресторанах України страви готують в горщиках. Готу-ИРвати в горщику - простіше не бу-ає, бо в ньому нічого не пригорає, і залив води, поклав продуктів і че-| кай. Ще цікаво, що страва з горщика може легко обійтись без солі, цукру та приправ, там вже є всі необхідні мінеральні солі, які страва бере із гли няної посудини. Кожний горщик - сам собі кухар, і готує він «свою» живу страву. Чому живу? Тому що його ро била жива людина, яка вклала в нього свою душу і любов, після чого він ожи ває.

Є чимало приказок про горщики, вони мають жартівливий, але й по вчальний характер. У них виявилась мудрість українського народу, його дотепність, спостережливість, при родне почуття гумору. Приказки - це >.обереги нашого слов'янського народу, їх потрібно збирати і вивчати.

Порожній горнець дзвенить, а по вний мовчить.

Краще один повний горщик, ніж де сять порожніх.

Якби горщики не розбивались, гон чарі б голодні зостались.

Голод навчить і горшки ліпить.

Буде в мішку - буде і в горшку.

Малий горщик теж уміє варити.

До зустрічі, всіх БЛАГ,

 

 

4 травня 2011

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
Тема: Корисні поради

сало      - найкращий

жовчогінний засіб


Багато хто  стверджує, що сало приносить людському організму більше шкоди, ніж користі.  Чи справді це так?

 

 

 

 

Міф перший:

У салі немає вітамінів

Неправда! Цей продукт містить багато різних вітамінів, зокрема дуже рідкісний - Р. Про це мало хто знає. А саме він зміцнює су дини і позбавляє атеросклерозу. у салі немало і такого антиоксидан ту, як селен, шо запобігає утво ренню ракових клітин і підвищує потенцію. Недарма цей смачний продукт називають «українською .... . ......

 

Сало не бажано вживати вранці

Але це ж найкращий жовчогі нний засіб. Особливо воно допо­магає людям, що мають понад 50 років. Сало набагато краще ви­ганяє жовч з печінки, ніж олив кова олія. Тому добре вранці з'їсти хоча б скибочку сирого сала з часником, цибулею або іншими прянощами. Це допоможе вивес ти всю жовч, яку зібрала печінку за ніч, очистити організм. А че рез годину можна і поснідати. Цей продукт їдять малими порціями. Вживають навіть на ніч.

  

  Сало  шкідливе,   ОСКІЛЬКИ МІСТИТЬ

багато холестерину

У салі справді чимало холесте рину. Але справа в тому, що там є і багато лецитину. Він добре впливає на мембрани, зміцнює оболонки судин, запобігаючи ви никненню атеросклерозу. Якщо в продукті більше лецитину, ніж холестерину, то він безпечний і корисний, і навпаки. У салі леци тину більше, ніж холестерину. Це стосується також яєць і молочних продуктів.

До речі, лецитин - речовина, корисна для мозку, розумової діяльності. Тому, щоб добре пра цювати, людям, які займаються інтелектуальною роботою, сало просто необхідне.

 

Сало не додає енергії|

Додає!  Грам жиру-це 9 кк. Добова потреба людини в жирі

складає грам на кілограм ваги. Це верхня межа. Тому дорослому 20-30 грамів сала щодня точно не завадять, якщо він не зловживає іншими жирними продуктами.

Міф п 'ятий:

Будь-яке  сало корисне

Не зовсім. Краще сало підшкірне. Воно чисте. Там не «зависають» ні радіонукліди, ні токсини, ні пестициди, ні глисти. Так, так.,. Якщо берете на ринку шпондер (бекон), спробуйте влев-нит ись, що свиня зростала в хо роших умовах і ні чим не хворіла.

Краще споживати сало свіже, ніж варене чи копчене. Тому що при термообробці лецитин окис люється, змінюється, і воно стає вже не таким цінним харчовим продуктом. Тобто вже не так добре впливає на судини.

Міф шостий:

Чим старіше сало, тим воно корисніше

Неправда. Але в деяких регіо нах України їдять згіркле, старе і жовте сало. Цього краще не ро бити. Жовтизна свідчить про те, що з цього продукту зник вітамін Р. Таке сало швидше шкідливе, ніж корисне. У ньому можуть утворю ватися навіть канцерогени. Тому краще не випробовувати імунну

 Систему і судини.


4 травня 2011


1




  Закрити  
  Закрити